Світло
Кавун потребує великої кількості світла і є рослиною короткого світлового дня. Не здатний нормально розвиватися й давати високі врожаї в умовах затінення. За похмурої погоди в нього погано відбувається фотосинтез і в плодах накопичується мало сухих речовин і цукрів. Ущільнення посівів призводить до подовження термінів достигання та зниження врожайності. Найбільш чутливий до освітлення у фазі 4–5 справжніх листків. Добове освітлення повинно становити не менше ніж 10 000 люксів.
Температура
Кавун — теплолюбна, жаростійка і посухостійка рослина, не переносить заморозків. Необхідна сума активних температур становить 2000–3000 °C. Насіння починає проростати за температури ґрунту 12–15 °C. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин складає 30–45 °C. При зниженні температури нижче ніж 15 °C ріст і розвиток рослин затримуються, а тривалий вплив температури 5–10 °C діє на них згубно. На ранніх стадіях проявляє стійкість до низьких температур. У мінітунелях за високої вологості повітря молоді рослини кавуна можуть витримувати значні перепади температури (від 2 до 50 °C). Сходи гинуть при -10 °C. Для доброго зав’язування середньодобова температура повинна бути вищою за 18 °C.
Волога
Формування кореневої системи кавуна починається до виходу сім’ядоль на поверхню ґрунту. Корені досягають максимальної сумарної довжини до фази цвітіння. Кавун має стрижневий корінь, який проникає в ґрунт на глибину до 1м. Від головного кореня відходить 15, а іноді й більше бокових коренів, які також розгалужуються на більш тонкі корінці. Таким чином, в орному шарі ґрунту на глибині 15–30 см утворюється потужна коренева система, яка охоплює до 7–10 м3 ґрунту. Особливістю кореневої системи кавуна є велика
сила всмоктування, яка здатна використовувати вологу за вологості ґрунту 6 %. Усмоктувальна сила досягає 1 МПа (10 атмосфер), чим пояснюється посухостійкість рослини, проте для отримання високих урожаїв кавун потребує зрошення. Для накопичення 1 кг сухої речовини йому потрібно 300–350 л води. Щоб отримати з 1 м2 5 кг плодів, кавун потребує 160 л доступної води на 1м2 при оптимальному мінеральному живленні. Потреба
кавуна в ґрунтовій волозі залежить від фази розвитку культури, що характеризується різними коефіцієнтами транспірації (табл. 2). Найбільше води рослини потребують у період цвітіння та утворення плодів, утім кавун негативно реагує на надмірне зволоження ґрунту та повітря, яке спричиняє:
• Сповільнення росту
• Подовження вегетації
• Зниження цукристості
ҐРУНТИ
Зазвичай ґрунт не є лімітуючим фактором впливу на продуктивність кавуна, який не надто вимогливий до родючості, однак високі врожаї формує на добре окультурених теплих ділянках. Він може рости як на бідних піщаних, важких і кам’янистих ґрунтах, так і на родючих чорноземах. Треба лише уникати холодних глинистих ділянок із надлишком вологи. Ґрунт не повинен запливати і має бути добре аерованим. Найкраще кавун росте на піщаних ґрунтах. Віддає перевагу легким чи добре обробленим цілинним землям.
Слід визначити кислотність ділянки, де ростиме кавун, оскільки занадто високий (> 9) або низький (< 4) рН токсичний для коренів рослин. У межах цих значень рН визначає поведінку певних поживних речовин, їх осідання або перехід у недоступні для рослин форми. На кислих ґрунтах (pH 4,0–5,5) залізо, алюміній і марганець перебувають у доступних для рослини формах, але їх концентрація досягає токсичного рівня. При цьому ускладнюється надходження в рослину фосфору, калію, сірки, кальцію, магнію, молібдену. На кислих ґрунтах можуть спостерігатися підвищене випадання рослин без зовнішніх причин, розвиток хвороб і шкідників. На лужних (pH 7,5–8,5) залізо,
марганець, фосфор, мідь, цинк, бор, і більшість мікроелементів стають менш доступними для рослин. Це може спричинити низку захворювань (див. розд. «Хвороби, спричинені ґрунтовими умовами») та стати причиною погіршення якості плодів.
СІВОЗМІНА
Чергування культур на полі з періодичністю в 3–4 роки дає можливість зменшити накопичення шкідників, хвороб та найбільш шкодочинних для кавуна бур’янів. Не слід вирощувати кавун на одному полі понад два роки поспіль. Це сприяє масовому розвитку хвороб, збільшенню кількості шкідників, зниженню врожайності та якості плодів.
Найкращими попередниками для кавуна є озима пшениця після
чорного удобреного пару, багаторічні трави, кукурудза на зелений
корм. В овочевій сівозміні кавун можна вирощувати після коренеплодів, цибулі, капусти.
ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
Аналіз ґрунту
Аналіз ґрунту є одним із ключових факторів у вирощуванні кавуна
і дає можливість зрозуміти, чи придатне дане поле для вирощування, а також скласти схему живлення культури. Зразки з поля, на якому буде рости кавун, потрібно відбирати рано навесні. Спочатку площу необхідно дослідити за ступенем однорідності. Показниками однорідності ґрунту на полі є:
• Колір
• Структура
• Рельєф поверхні
• Забур’яненість
Максимальний розмір площі для відбору зразків не повинен перевищувати 25 га. Для поля площею 100–200 га відбір зразків можна здійснювати кожні 50 га, але за умови вирівняності поверхні.
У разі ландшафтної нерівності поля необхідно відбирати зразки з
кожних 25 га і чітко фіксувати, який зразок належить до якої нерівності. Середньозважений зразок формується з 10–20 проб у залежності від площі ділянки, що досліджується. Проби відбираються буром з глибини 20–25см,
дотримуючись принципу рендомізації. Відібрані проби змішуються у чистому паперовому мішку чи картонному ящику. Такий зразок слід підписати і якнайшвидше надіслати до лабораторії.
Зразок ґрунту не рекомендовано класти в пластиковий пакет або герметично закриту коробку, оскільки нестача кисню може спричинити хімічні реакції, що ускладнюватимуть хімічний тест. Зразок повинен мати можливість втрачати вологу в період очікування аналізу. Добре було б висушити зразок за допомогою сухого повітря, температура якого не перевищує 30 °С, оскільки висока температура може знищити деякі складові.
Ґрунтовий зразок не повинен бути забруднений пестицидами чи
добривами до початку аналізу, який має визначити кислотність, механічний та хімічний склад ґрунту, а також включати такі показники:
• Гранулометричний склад
• Кислотність (рH)
• Органічний матеріал
• Засоленість (ЕС)
• Обмінні катіони (ґрунтово-вбирний комплекс)
• Макроелементи (N, P, K)
Основний обробіток ґрунту
Поле починають готувати в кінці літа. Після збирання попередника ґрунт дискують, дають час відрости бур’янам. Якщо на полі присутні багаторічні бур’яни, проводять обприскування гербіцидами суцільної дії.
При застосуванні гербіцидів даної групи слід дотримуватися таких порад:
• Дайте бур’янам відрости до висоти 10–15см
• Не застосовуйте препарат, якщо посуха або приморозки вразили понад 40 % зеленої маси бур’янів
• Норма використання становить 3–4 л/га
Наступний механічний обробіток ґрунту потрібно проводити через 12–14 днів після застосування препарату.
Після закінчення дії гербіциду проводять оранку на глибину 25–30 см. По мірі проростання бур’янів проводять культивації. Підготовка ґрунту методом напівпару дає можливість посіяти озиму пшеницю або жито для куліс.
Передпосівний обробіток ґрунту
Навесні, щойно дозволить погода і стиглість ґрунту, проводять закриття вологи шляхом боронування. Надалі всі заходи до сівби кавуна спрямовано на знищення бур’янів. Для цього систематично проводять боронування чи культивації або обприскування гербіцидами суцільної дії, але не пізніше ніж за 10–15 днів до сівби. Останній захід дає змогу не лише знищити бур’яни, а й зберегти вологу в ґрунті, оскільки будь-який механічний обробіток
поля призводить до втрати вологи.
Продовження "Технологія вирощування кавуна" від комgанії Syngenta