Місце в сівозміні
У сівозміні томат висівають на другий рік після внесення органічних добрив. Найкращими попередниками для томата є такі культури: огірок, цибуля, кукурудза на силос, озима пшениця, боби. Не можна розміщувати його після культур із родини Пасльонові (картопля, перець, баклажан), оскільки вони мають спільні хвороби та шкідників. На одному й тому ж місці томат можна вирощувати не раніше ніж через 3-4 роки.
Підготовка ґрунту
Підготовку ґрунту починають відразу після збирання попередника. За розміщення томату після інших культур за переважання небагаторічних бур'янів слідом за збиранням урожаю проводять лущення дисковими знаряддями на глибину 8-10 см, а після появи сходів бур'янів оранкують на глибину 27-30 см в агрегаті з боронуванням (у разі потреби проводять провокаційний полив), а сходи бур'янів знищують культивацією. Передпосівну культивацію здійснюють на глибину 3-5 см з одночасним прикочуванням гладенькими котками.
Добриво
Для правильного вибору системи удобрення з осені на площі, де вирощуватиметься томат, потрібно відібрати проби ґрунту для проведення агрохімічного аналізу на вміст поживних речовин, рН ґрунту, вміст гумусу. На основі даних агрохімічного аналізу та запланованої врожайності культури проводять розрахунок доз мінеральних добрив. Органічні добрива вносять під попередник за норми 30-40 т/га свіжого гною під огірки або перегною під інші овочі.
На виробництві вирощують сорти томату інтенсивного типу, здатні формувати до 80-100 т/га плодів. Формування такого врожаю можливе лише за достатньої кількості поживних речовин у ґрунті. Томат за врожайності 50 т/га виносить із ґрунту 479 кг основних елементів живлення.
Від початку росту і розвитку до фази цвітіння томату потрібно більше фосфору і калію, в період росту листкової поверхні - азоту, на початку плодоношення і в період дозрівання - калію і фосфору. Під час вирощування розсади томат використовує до 2% потреби в поживних речовинах, у період цвітіння - до 15% і плодоношення - 85%.
Загальновідомо, що надмірне азотне живлення посилює ріст і гальмує дозрівання плодів. А внесення азоту на тлі повної забезпеченості фосфором і калієм прискорює дозрівання плодів. Фосфор, як правило, також сприяє ранньому дозріванню. Прискорює віддачу раннього врожаю внесення орагнічних добрив під попередник, а перегною безпосередньо під томат. Важливим елементом для томатів є наявність мікроелементів у ґрунті, особливо кальцію і магнію. За нестачі кальцію плоди пошкоджуються верхівковою гниллю, на таких ґрунтах потрібно вносити добрива, що містять цей елемент (кальцієва селітра, Брексіл Са) із розрахунку 30-40 кг д.р./га. За нестачі магнію вносять 20-40 кг д.р./га Mg.
Посів і висадка розсади
Томат вирощують розсадним і безрозсадним способами. Ґрунт до або відразу після висадки має бути добре зволожений. Через 2-3 дні після висадки проводять ремонт (підсаджування) рослин замість загиблих і знову поливають.
Переваги розсадного способу:
- Економія насіння
- Отримання більш раннього врожаю
- Висаджування розсади в оптимальні терміни
- Досягнення оптимальної густоти стояння рослин
- Максимальний збір урожаю
- Створення конвеєра під час вирощування
- На ґрунтах, де є ризик утворення кірки і проблема отримання дружних сходів, розсадна технологія більш прийнятна.
Для отримання раннього врожаю використовують 60-65-денну розсаду, яку висаджують у відкритий ґрунт під плівкове покриття.
Існує також технологія вирощування томату з розсади на грядках з використанням плівкового мульчувального покриття. Це дає змогу отримати більш ранній урожай, зберегти вологість у прикореневому шарі ґрунту, не дає можливості поширюватися бур'янам.
Схема висадки розсади залежить від типу ґрунту і виду зрошення. На крапельному зрошенні застосовується схема 120+60х33 (між крапельними трубками відстань 1,8 м, ширина стрічки - 60 см). Кількість рослин на 1 га становить 35 тис. При вирощуванні томату за схемою 70х30 см кількість рослин становить 48 тис на га. При схемі 90+50х30 см кількість рослин становить 48 тис. на 1 га.
Насіння висівають у добре підготовлений ґрунт на глибину 2-4 см, але не глибше. Норма висіву встановлюється залежно від якості насіння і типу сівалки та варіює в межах від 0,3 до 1 кг/га. Після посіву для появи дружних сходів бажано зробити коткування. Ґрунт на глибині висіву насіння має бути вологим, при посіві в недостатньо вологий ґрунт можлива загибель насіння. Температура ґрунту на глибині висіву обов'язково має бути не нижче 13 °C.
Схема висіву насіння залежить від способу поливу, типу ґрунту і характеристики сорту або гібриду. На крапельному зрошенні застосовують схему 120+60х33 см (між крапельними трубками 1,8 м, ширина рядка - 60 см). Кількість рослин становить 35 тис. на 1 га. При інших способах поливу застосовуються схеми з міжряддям 70 см або 90+50 см. При вирощуванні без поливу посів проводять в один рядок із міжряддям 140 см. Кількість рослин на 1 га буде 21 тис. шт.
Догляд за рослинами
За малої кількості вологи посіви поливають водою (норма до 250 м ³/га) і розпушують ґрунт. У фазу білої ниточки у бур'янів проводять досходове боронування, а за потреби і культивацію міжрядь на глибину 6-8 см. Міжрядні культивації проводять від дрібних (6-8 см) до глибоких (10-12 см), а останнє розпушення-ущільнення перед змиканням рослин у міжряддях на глибину 20-25 см. При розсадній культурі проводять дві культивації, другу - на глибину висадки розсади (14-16 см) поперек майбутніх рядків. Після висадки розсаду поливають і розпушують ґрунт у міжряддях на глибину 6-8 см, міжрядний обробіток здійснюють після кожного поливу. Одночасно з розпушуванням ґрунту, за необхідності, проводять підживлення мінеральними добривами в прикореневому шарі. У початковий період вегетації рослинам необхідні азотні речовини для накопичення вегетативної маси. У період зав'язування і дозрівання плодів зростає потреба в калійних добривах. Такі підживлення дають змогу уникнути опадання зав'язі та отримати вищі врожаї. Для підвищення польової стійкості, скорочення термінів дозрівання, збільшення врожаю і поліпшення товарного вигляду продукції можна використовувати регулятори росту.
Бур'яни
Для боротьби з бур'янами на посівах томату застосовуються ґрунтові та страхові гербіциди. Із ґрунтових гербіцидів найбільш поширеним є "Трефлан". Він застосовується за 10-14 діб до посіву або до висаджування розсади з негайним закладенням у ґрунт за нормою: за концентрації 24% - 2,4 л/га, за концентрації 48% - 1-2 л/га. Цей препарат діє на дводольні та злакові бур'яни. Застосовується також "Стомп" до посіву або до висаджування розсади за нормою 3-6 л/га без загортання в ґрунт.
Найбільш поширеним страховим гербіцидом є "Зенкор".
Його застосовують:
- до висадки розсади за нормою: 1,1-1,4 л/га
- у фазу 2-4 справжніх листків томата під час посіву насінням за нормою 0,7 л/га
- дробовим способом на посівному томаті - 0,35 л/га до посіву або до сходів або 0,35 л/га по сходах у фазу 2-4 справжніх листків культури
Для боротьби зі злаковими бур'янами застосовуються препарати: Тарга супер - 1-2 л/га, Пантера - 1-1,5 л/га, Фюзілад форте - 0,75-2 л/га. Обробку проводять по вегетуючих бур'янах у фазу 2-4 листків бур'янів.
Під час застосування ґрунтових гербіцидів можливе пригнічення і розрідження сходів томату і вегетуючих рослин. Тому потрібно ретельно дотримуватися норм і термінів застосування препаратів та рекомендацій щодо їх використання.
Вирощування томата на крапельному зрошенні
Вирощування томату на крапельному зрошенні дає змогу провести точне регулювання споживання вологи, мінеральних елементів живлення рослинами. Всі необхідні елементи вносяться безпосередньо в прикореневу зону рослини. Оптимальна схема вирощування томату на крапельному зрошенні 1,2+0,6 м. Краплинні трубки при цьому укладаються на відстані 1,8 м одна від одної. Кількість рослин на 1 га за такої схеми становить 33, 5 тис. Система краплинного зрошення монтується до посіву або до висадки розсади. Крапельна трубка (стрічка) укладається одночасно з висівом перед обладнаною сівалкою або одразу після висіву вручну. Це дає змогу отримати гарантовані сходинки.
За розсадного способу вирощування томата укладати трубку краще переобладнаним культиватором одночасно з нарізкою маркерних борозен. При цьому полив необхідно почати до висаджування розсади для того, щоб рослини висаджувати в добре зволожений ґрунт. Це дає змогу поліпшити приживлюваність розсади й уникнути розрідження посівів. Залежно від властивостей системи краплинного зрошення трубка (стрічка) може укладатися в ґрунт на глибину 4-5 см або на його поверхню.
Однією з проблем овочівництва є боротьба з ґрунтовими шкідниками (капустянка, дротяники тощо). Вони пошкоджують кореневу систему рослин і одночасно крапельну трубку (стрічку). За допомогою крапельного зрошення є можливість проводити боротьбу з такими шкідниками внесенням інсектицидів безпосередньо через крапельну систему. Така обробка проводиться, якщо чисельність ґрунтових шкідників перевищує економічний поріг шкодочинності. Це дає змогу провести захист рослин і самої крапельної системи.
Недоліком крапельної системи, яка розташовується на поверхні ґрунту, є те, що ускладнена механічна обробка між рослинами всередині рядка. Ускладнена і ручна прополка через загрозу пошкодження трубки (стрічки).
Якщо трубка (стрічка) розміщена на поверхні ґрунту, то є можливість проводити такі обробки. Трубка (стрічка) при цьому зміщується вбік вручну або на культиваторі обладнується пристосування для її підйому перед лапою та повторним укладанням на поверхню ґрунту.