Кісточкові культури займають великі площі в приватних і підсобних господарствах населення та фермерів. Основні культури серед них — це вишня, черешня, слива, персик, алича, абрикос. Ці культури цінні тим, що містять сухі речовини, органічні кислоти, цукри, вітаміни. Наприклад, у персику є біологічно активні речовини, що мають антисклеротичну, антимікробну і протипухлинну дію, зміцнюють судини. Тому популярність персика серед плодових культур надзвичайно велика. Основні хвороби і шкідники кісточкових культур: кучерявість листя, клястероспоріоз, борошниста роса, попелиці та східна плодожерка.
У цій статті розглянемо найпоширенішу хворобу — кучерявість персика.
Основна шкодочинність
Шкодочинність кучерявості листя персика полягає в ранньому опаданні хворого листя. Дуже уражені дерева знесилюються, адже протягом літа повторно формують листовий апарат, унаслідок чого втрачають енергію й запасні пластичні матеріали, що містяться в деревині. Хвороба уражує листки, пагони, зрідка плоди. Здебільшого дужче уражуються покривні листки верхівкових бруньок, які розпускаються першими. Уражені листки деформуються, потовщуються, набирають жовтого або червоного забарвлення, стають крихкими й усихають. В умовах Півдня України в кінці травня розвиваються не тільки хворі листки, а й пагони, спочатку світло-зелені, потім жовті. Такі пагони викривлюються, потовщуються, у них пригнічений приріст. Часто листки в нижній частині хворих пагонів деформовані, а ті, що розвиваються пізніше, ланцетоподібні.
Особливості хвороби
Щоб зрозуміти, як боротися з цією хворобою, передусім розберімося з її специфікою.
Особливість гриба — те, що основна маса спор міститься під лусочками квіткових і листкових бруньок. Персик починає розвиток з квіткових бруньок, тому спочатку дерево уражують спори, які містяться під лусочками квіткових бруньок. Після цвітіння розвиваються листкові бруньки, які дають новий інфекційний фон розвитку хвороби. Найбільш сприйнятливий період персика до ураження збудником кучерявості — від початку розпукування бруньок до досягнення 8–10-денного віку.
Як захиститися?
Якщо знати особливості хвороби, стає зрозумілішою схема захисту, а вона непроста і вимагає постійного спостереження за розвитком персика та дотримання рекомендацій з обробки правильними препаратами. Обов’язково слід проводити обрізку, бо хвороба зберігатиметься на пошкоджених пагонах і уражуватиме далі, а система захисту може бути неефективною. Починати захист рекомендовано у фазі розпукування бруньок мідьвмісними препаратами, застосовувати мідь бажано щонайменше двічі. Наступні обробки — у фазі рожевого бутона препаратом Хорус®. Перед цвітінням обробляємо фунгіцидом Міравіс®; якщо температура від +12 °С, до нього можна додати препарат Скор®. Ще рекомендують додати в бакову суміш біостимулятор Ізабіон®, який працюватиме і на зниження стресу рослини, і на покращення цвітіння й запилення. Після цвітіння, коли вже є зелене листя, обробляють препаратами Міравіс® із пролонгованою профілактичною дією та Скор® із лікувальним ефектом. Для покращення росту плодів, зниження стресу від зміни погодних умов, щоб дати додаткову енергію рослині, додають біостимулятор Ізабіон®. Надалі, коли температура піднімається вище за +22 °С, розвиток кучерявості листя припиняється.